Дієприкметник
Дієприкметник - це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? (хмарою повиті, врятована планета, зачарований красою).
Дієслівною ознакою дієприкметника є і те, що він може керувати іменником (залиті (чим?) сонцем гори), а також мати при собі обставини (написаний давно; одержаний вчора).
У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення (Наче зачарований велетень, стояв ліс; Освітлена сонцем кімната здалася Юркові казковою), інколи- іменної частини складеного присудка (Людина народжена для щастя).
Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні слова і утворювати дієприкметниковий зворот (зачарувати- зачарований- зачарований красою). У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням (Обтяжена клунями, Параська мовчки збиралася нагору).
Дієприкметники
| |
Активні
Виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів.
|
|
Пасивні
Виражають ознаку предмета за дією над ним.
|
|
Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані; їх використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями типу той, що; той, який: ті, що; ті, які тощо або добираючи відповідні іменники, прикметники.
неправильно
|
правильно
|
відпочиваючі санаторію
|
ті, які відпочивають у санаторії; відпочивальники
|
від’їжджаючі туристи
|
туристи, які від’їжджають
|
Морфологічні ознаки дієприкметника
Дієприкметник поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова, тому має такі ознаки:
Рід:
| |
чоловічий жіночий
середній
|
Інкрустований стілець
Ржавіюча монета
Заросле подвір’я
|
число:
| |
однина
множина
|
Проголошений тост
проголошені тости
|
відмінок:
| |
називний
родовий
давальний
знахідний
орудний
місцевий
|
відточене
відточеного
відточеному
відточене
відточеним
(на) відточеному
|
вид:
| |
доконаний
вид недоконаний вид
|
вивчений, пронизаний
креслений, читаний
|
час:
| |
минулий
теперішній
|
зниклий, гаданий
малюючий, керуючий
|
Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
Дієприкметники інколи можуть втрачати ознаки дієслів і переходити в прикметники. При цьому вони починають виражати постійні ознаки предметів (колючий дріт, сидяча робота, спілий кавун).
Прикметники дієприкметникового походження не керують формами непрямих відмінків іменника і не можуть означатися словами з обставинами значення (дієприкметник: палена (спалена) сонцем рослинність- прикметник: палена цегла).
Дієприкметники можуть також переходити в іменники (полонений, уповноважений, завідуючий). Позначаючи осіб або предмети, ці слова набувають граматичних ознак, властивих іменникам: мають постійний рід і можуть мати число (ведучий- ведуча- ведучі), у реченні виступають підметом або додатком (Завідуюча за це дуже на нього розсердилася).
Відмінювання дієприкметників
Дієприкметники відмінюються, як прикметники, за родами, відмінками і числами:
чоловічий рід
|
жіночий рід
| |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
зроблений
зробленого
зробленому
зроблений
зробленим
(на) зробленому
|
зроблена
зробленої
зробленій
зроблену
зробленою
(на) зробленій
|
середній рід
|
Множина
| |
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
зроблене
зробленого
зробленому
зроблене
зробленим
(на) зробленому
|
зроблені
зроблених
зробленим
зроблені
зробленими
(на) зроблених
|
Морфологічний розбір дієприкметників
1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
- Знайдіть початкову форму (називний відмінок чоловічого роду однини).
- Визначте морфологічні ознаки: актичний чи пасивний, вид, час, відмінок, рід, число.
- Визначте синтаксичну роль слова.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Немає коментарів:
Дописати коментар